ВИШИВАНКА (редаговане)

Вишивала  матуся  сорочку.
Рівно  хрестики  клала  в  узір.
Я  її  не  сховаю  в  куточку.
Бо  у  ній  –  я    душею    до  зір.

ПРИСПІВ:
Одягну  вишиванку  красиву  –  
Мого  тіла  й  душі  оберіг.
В  ній  тепло  материнське    і  сила,
Блиск  очей,  що  в  орнаменті  ліг.

Одягну  до                  театру    обнову  
І  до  храму  святкового  дня.
Стан  свій    випрямлю  ввись  смереково.
На  мені    ж  українське  вбрання.

Ту  сорочку,  що  мама  розшила,
Збережу  –  це  дарунок  душі.
До  грудей  її  ненька  тулила,  
Вишиваючи  долю  мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)