лінивий ранок, наче той котисько
відкрив вже очі, та ще досі спить
чека, що вітер за вікном засвище
і літа рештки підмете умить
мов та перекупка (за крам – надія)
стоїть на роздоріжжі сивий час
збирає досвід й рафінує мрії
підсипле осінь їх в вечірній чай
лиш 6.15 – час черпати ніжність
у барвах тиші диво – сонцесхід
а далі день, а далі сонце вище
і сміх - єдине, що врятує світ
і сміх – молитва нині по безглуздю
в обгризеній вже розумом давно
реальності…зацьковане, безумне
нерозуміння згірклого вино
лінивий ранок сонно позіхнувши
розплющив очі, та ще наче спить
він змін натхнення щойно лиш відчувши
купля квитки, щоб зупинити мить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522790
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.09.2014
автор: Вірляна Ясиневська