Дивитися, як ти спиш – найсолодший сюжет,
найбільша моя манія, саме тоді кортить любити
тебе найдужче, всупереч всім ідиліям.
Тобі смертельно пастельно, а я перебуду
повз твої тривкі світи і світитимусь
від того, що крила є в мене, обидва.
Огортати тебе опікою, це так по-жіночому ніжно,
і ховати десь за пазухою, у ковші,
що медом залитий цілком, навмисне.
Тобі не по собі гаряче, дивись не згори,
бо любов моя не розгадана, вона повна по вінця,
ну а ти – це лиш брама, закрита для мене і прі́сна.
Дарувати тобі намисто, павутиною геть обвисле,
і чекати від тебе спокою, вже вкотре, начисто
стерши всі мозолі, знову сухотно й кисло.
Тобі насправді не холодно, бо ти живеш у мені,
витягуй зимове зі схованки і пали, хай горить.
бо ти вже давно у коконі, не втекти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522808
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2014
автор: Мері Енн