Осіннє жовте листя вітер обриває,
Старанно замітає ними літа слід,
У кронах робить протяг – віти оголяє,
З каштана кидає додолу стиглий плід.
Зелена капсула покрита вся шипами,
Впаде, заб'ється, та голки пом'якшать біль,
Розкриється сорочка, а під нею прямо
Лежить коричневий, блискучий, глáдкий плід.
Від оболонки материнської вологий,
Холодний, лисина в основі на рубці.
Так вабить, щоб його узяти із собою,
Або хоча б потримати в своїй руці!
28.03.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522827
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2014
автор: Martsin Slavo