Душевне божевілля

Плачу,  кричу,  божеволію,  зовні  лише  мовчу.
Ножем  себе  ріжу,  обіймів  прагну,  серце  топчУ.
Очі  закриваю  і  пекло  я  бачу,
Маю  напевно  душу  незрячу.

Плачу,  ридаю,  камінням  сама  себе  закидАю.
В  ночі  є  день,  в  дня  є  ніч,  а  я  себе  покидаю.
Очі  закриваю,  губи  закушу,
Вкотре  не  почуєш,  як  себе  душу.

Знову  повна  люду,  посмішка  красива,
Далі  йду  усюди,  хоч  в  серці  вже  сива.
Ось  тобі  добро,  ось  тобі  кусочок,
Забирайте  все,  вбийте  за  часочок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522891
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2014
автор: Alia