Сховала погляд в долонях –
її відштовхнули до болю,
неначе ягня на заклання,
що має байстрючину долю.
Хто батько вона й не знає,
а мати – себе занедбала,
то ж вітер її повільно хитає,
маленьке дитя обірване.
Байдужість в обличчях навколо,
де теплі мамини руки?
Та серденько її схололо,
навіщо дитині ці муки ?
Кому та чим завинила
маленька душа янголяти,
не мати ніколи родини
на вулиці мусить спати?
Хто ласкою її притулить
до серця свого наче рідну,
коханням життя приголубить,
врятує від згуби дитину ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522959
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.09.2014
автор: Ниро Вульф