Зачекай на мене, яблуневий сад.
Я так прошу – не скидай весняних квітів.
Бо хотілось повернутися назад,
Поблукавши довго вже по цьому світі.
Збережи для мене місце між дерев.
Подаруй вже так давно забуту волю.
Бо нове все – то забуте лиш старе,
Бо не вийшло ошукати долю.
Зачекай, ми ще не все з тобою відбули,
Хоч мої вже побіліли скроні.
То нічого, що десь згублені роки,
Мов твої пелюстки крізь долоні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522990
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2014
автор: stroi