Дурдон
Примовк Майдан, притихли дзвони,
Що кликали до боротьби,
До Раші двигнули кондони,
Сумують кинуті раби.
Життя не тямлять без наруги –
„Даёшь“ нових ґвалтівників!“
Кричать без тями вірні слуги,
Наступники німих совків.
Мов мухи мруть за побрехеньки,
Немає долі без лещат…
Ведуть на страту рідну Неньку -
В руках ворожий автомат.
Дурдом розквітнув на Донбасі,
В макітри вліз Наполеон,
Штовхає край мій до „параши“,
Де зникнув штопаний „Кондон…“
Повзуть конвоєм до Росії
В новітнє рабство шахтарі…
Спаси своїх дітей, Маріє,
Прозрій їх, Діво, на зорі…
Збудивсь Майдан, заграли дзвони,
Народ піднявсь до боротьби…
Брешуть про рай чужі Гапони
У царстві зради і ганьби…
13 травня 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523065
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.09.2014
автор: Микола Паламарчук