Пісня
Вдягла намисто горобина –
Яскравим полум’ям горить.
Як необачно ми робили,
Втрачаючи безцінну мить.
Приспів: Бринить рапсодія осіння
І струни пам’яті торка...
Ми вже чужі, чому ж донині
В твоїй руці моя рука?
Колись мелодія лунала
Весняним гімном у серцях,
Та зрада мрії обірвала –
Іду і плачу на вітрах.
Приспів: Тепер рапсодія осіння,
Неначе реквієм, звучить.
Холодний вечір темно-синій
Назовсім хоче розлучить.
З тобою нам не по дорозі –
Жар-птицю мрієш упіймать,
Але ні ти, ні я невзмозі,
Цих рук надовго роз’єднать.
Приспів: Сумна рапсодія лунає
Під шум осіннього дощу.
Як буду жити, я не знаю,
Але прощу і відпущу.
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2014
автор: Ніла Волкова