Глибину свою тихо відміриш
І наснишся знову сьогодні.
Так проникливо, що повіриш
В мою руку на твоїй скроні.
Мою голову до передпліччя
Притягнув солодкий смуток.
Шлях від твого до мого обличчя
Устилає незбутній цілунок.
Із очей і слів лине мудрість,
А із рухів – тиха чуттєвість.
У пориві віддатися – дурість.
Радість – бути в обіймах миттєвість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523264
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2014
автор: Night