Загорнути слова у папір,
І подати як смачну цукерку,
Я люблю Тебе з тих пір,
Як людство винайшло абетку....
Може з мене нікчема-поет,
Не до пуття складаю рими,
Та напишу я твій портрет,
Словами серця золотими....
Замилувався б сам Творець,
На личко-мрію, очі, ротик,
Брів - заквітчаний вінець,
Неначе прекрасного дотик...
І так по ниточці складеться,
Тендітна вродлива постава,
Аж раптом іскрою займеться,
Кохання - яскрава заграва...
Не витримає жоден аркуш,
Такої сили почуттів,
Розвіється попелом також,
Весь смуток, неспокій і гнів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2014
автор: Мандрівник