Сумує осінь біля паркових воріт,
На землю сльози золоті впускає.
Гойдає вітер сум самотніх віт,
Любовно пестить, щиро утішає.
П р и с п і в:
Повітря пахне мокрим палим листом...
Заснуло все спокійним тихим сном.
Заснула осінь в парку біля міста,
Щоб через рік прокинутися знов.
Дрімає осінь біля паркових воріт,
В ногах поклала гарну сукню нову.
Опалий лист завершує політ,
Шепоче з вітром пісню колискову.
П р и с п і в.
Над парком хмари сірі низками висять,
Блакить небесну й сонце затулили.
Дерев суворі стовбури стоять,
Немов на варту тиші заступили.
П р и с п і в.
22.11.1994 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523278
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 13.09.2014
автор: Martsin Slavo