Серед ставу сідає сонце спокволу,
Самотньо смерека стоїть смарагдова,
Соловейко сріблясте соло співає,
Стомилось село серед степу стихає.
Стежина стрімко стелиться. Смеркається.
Самотній силует сутулиться - спішить.
Сич сумно скиглить - сердечко страхається,
Садибою собака скалиться-скавчить.
Суворий сторож сон снує свавільно
Світлицю стелить спішно, стильно.
Сховає світла спалахи сумлінно
Спати складає стомлених - суцільно..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523285
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2014
автор: AKM