Не знаю я…

Не  знаю  я,  не  знаю  й  досі
За  що  люблю  ту  німфу-осінь.
Чом  серце  рветься  в  височінь,
Коли  крізь  хмари  бачу  просинь.

Не  знаю  я  чом  плачу  щиро,
Коли  птахи  летять  у  вирій.
Ляга  на  душу  смутку  тінь.
Зникають  крила  в  пряжі  сивій.

Не  знаю  я  чому  жоржини
Так  зливно  в  вечір  тихоплинний
Свої  шовкові  сльози  ллють,
Схиливши  голови  дитинно.

Не  знаю  я,  не  знаю  й  досі
Чом  так  журливо  у  колоссі
Вітри  пожухлі  струни  рвуть,
Коли  приходить  німфа-осінь...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523416
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2014
автор: Ірина Кохан