Я часом думаю й гадаю
І відповіді іноді не знаю
Чому ж така ти гарна, Україно?
Я краще в Бога запитаю
Він знає відповідь на це
Бо дав їй місце золоте
Яке назвати можна раєм
Краса ж яка у цьому краї!
Просто на пісню надихає
Візьміть Карпати…
Цей край ні з чим не порівняти
Тут мов розкішним оксамитом
Долини й гори оповиті
А гірські потоки як шумлять
Джерельно-чистою водою
Повітря ж тут таке п’янке
Жаль, що не візьмеш із собою
А гра сопілки і трембіти
Так може душу зворушити
Той, хто побував хоча би раз тут
Має це назавжди в памяті лишити.
А лани херсонські – широкі та безкраї
Що так житами половіють
І мак червоно в них цвіте
І колос, що зерном мов золотом налитий,
Найкращі в світі врожаї дає.
Донбас - шахтарський край
Що на вугілля так багатий
Господар би туди потрібен,
Який міг лад би всьому дати.
А півдня сонячний куточок
Такий чарівно-мальовничий!
Це Кримські гори й Чорне море
Яке завжди до себе кличе.
Усе, країно, в тебе є
Та тільки щастя де твоє?
Чи десь блукає в полонинах,
А може у гірських долинах
Собі спокійно спочиває.
Але ж хіба воно не знає
Як жадібно народ чекає
Коли розквітнеш, Україно,
Як гідно заживе кожна родина
Які щасливі будуть діти
А ми-шановані у світі
То ж, Господи, тебе благаю
Дай же розквітнуть цьому краю
І Україну збережи!
м.Київ
Весна 2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523475
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 14.09.2014
автор: Ніна-Марія