Не сюди ми йшли
Не цього прагнули
Криваво-чорні метелики Болю
Вгризаються в шкіру
Пришвидшують пульс
Перестати спати.
Відкинути зайве,
Включно з людьми й кілокалоріями
Дарована Небом Осінь
Обіцяє стати панацеєю
Від
Зірваного голосу
Та розхитаних нервів
Просто перестати спати
Кожним міліметром шкіри
Вбираючи в себе
Тепло
Випадково дарованих дотиків
до
Вічності, якщо бути відвертим,
Байдуже
Хто сьогодні посідає перші місця
В світових чартах
та рейтингах багатіїв
Просто не забувай дихати
На клапті розриваючи пута
Дбайливо сплетені тими
Хто так щиро й віддано
Продовжує ненавидіти тебе
ось уже стільки років.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523516
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2014
автор: шоколад