Покотились мої мрії,
По горбах, долинах,
Де твої красиві вії,
А в саду - калина...
Під осіннім покривалом,
У весняну повінь,
Все шуміли, сповіщали,
Незгасимий пломінь...
Серед простору безмежжя,
Загубили спокій,
Лиш садами Піднебесся,
Черпали витоки...
Невловимим світлом,
Падали у безвість,
Мерехтіли гідно,
Через свою ревність...
Та не встигли ще напитись,
Від життя тих соків,
Зорями мені наснитись,
У відлунні років...
Ну ж бо милі постривайте,
Не спішіть картину,
Повні чаші наливайте,
Спілого ультрамарину...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523557
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2014
автор: Мандрівник