Чаклуй, чаклуй... А що нам ще робити?
Чи світ такий, чи доля в нас така...
Для подиху невистиглого жита,
Для спогаду осіннього листка.
Чаклуй, чаклуй... На сизі небокраї,
На вільну, нерозхристану землю.
Щоб журавлино-лелечині зграї
Тримали мир і спокій у краю.
Чаклуй, чаклуй... На радісну годину,
Для змаху соколиного крила.
Щоб в будь-яку лиху, похмуру днину
Твоя земля боролася, жила.
Чаклуй, чаклуй... Тримай собою простір.
Змирись нарешті - вибору нема.
Ніхто не змусить, навіть не попросить.
Все просто: ти підеш - прийде пітьма...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523580
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2014
автор: Вітрова Доця