Коли мні буде років сто,
Я буду спогадами жити,
Як нам було удвох тепло,
І як жадали ми любити.
Як ми були так молоді,
Що навіть дурощі робили,
Як щастя було в нас тоді,
І як дрібницям ми раділи.
Як кожен день свого життя,
Ми намагались посміхатись,
Як народили ми дитя,
І як любили цілуватись...
Я сподіваюсь, перш за все,
Що буде спогадів багато,
Візьму, що нам життя несе,
І хай роки горять багаттям...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523633
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.09.2014
автор: kostyanika