Ти - ангел із моїх нічних жахіть
Ти - тінь із тих болючих спогадів
хотів б тебе хоча б на мить
коханню не потрібно доводів
Ти - прекрасна біль,
що палить із середини
Ти - пекуча сіль
Не залишай у мені людини!
Добий мене ось тут
Я перед тобою
Підло, наче Брут
убий мене журбою
Не ввагайся, убий, якщо бажаєш
моя душа і так належить лиш тобі
Ти це прекрасно знаєш
Не кажи будь ласка
Що світ не закінчився лиш на тобі
У почуттях моїх так в'язко
Не вийти з них мені
Не кажи ніколи "не судилося"
Не вірю, лиш слова
Щастя наше б лилося,
наче та гірська ріка
Твоє кохання то є смерть для мого серця
Однак такий мій вибір
В житті потрібно трохи перцю
Летиш кудись, у далечінь
янголе моєї смерті
Крильма кидаєш тінь
На картини душі відверті
Чекай! Куди ж ти?!
Я душу вкотрий раз відкрив!
Ми можемо зробити це
Треба лиш твій чарівний спів
Лиш твої зелені очі
Ніжні губи
Та веселі ночі
Повернись!
Скинь фальшиву маску
Це ж ще досі ти?
Так хочу твою ласку....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523646
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2014
автор: Змучений коханням