атланти

я  шукав  -  ти  пропадала.
йшла  в  поля,  йшла  в  ліси.
там  на  волі,  на  просторі  блукала,
говорила  з  Богом  про  свої  гріхи.
просила  всім  добра  і  щастя,
просила  любові  й  життя  без  мети,
така  вона  мрійлива  та  Настя,
що  чорти  рожевіють  в  її  душі.
давай  забудемо  про  ангелів  і  небо,
давай  забудемо  про  традиції  батьків.
давай  все  заново  почнемо,
жити  так,  як  досі  ніхто  не  жив.
адже  ми  не  з  тієї  планети,
і  галактика  наша  не  та,
ми  інші,  ми  як  атланти,
які  поринули  в  небуття...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523724
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2014
автор: Lord Black Jack