ДОПОМОЖІТЬ!

Мені  19  років,  я  навчаюсь,  підробляю.  Ніби  все  добре,  але..  в  мене  дуже  часто  бувають  депресії,  здається,  що  я  самотня.  Я  частіше  все  сприймаю  негативно,  песимістично.  Не  впевнена  в  собі,  хоча  і  відкрита,  щира,  добра  дівчинка..  Мрію  про  взаємне  кохання,  яке  без  упину  шукаю.  Це  ще  одна  проблема..  бо  це  як  основна  ціль,  чи  що.  Просто  дуже  хочеться  мати  рідну  людину..  Любити  і  отримувати  тепло.  А  з  батьками  навпаки:  я  рідко  їжджу  додому,  рідко  розмовляю  з  мамою  і  взагалі  віддалилась  від  рідних,  що  аж  страшно..  в  них  я  поки  не  відчуваю  необхідності,  хоч  розумію,  що  без  них  я  ніщо  і  що  насправді  люблю  їх...  З  друзями  теж  не  клеїться...  по  суті  їх  у  мене  двоє..  і  то  не  знаю,  чи  це  справжня  дружба,  чи  я  така  наївна...  хоч  всім  зі  мною  весело,  говорять,  що  Надя  така  одна,  але  моє  коло  спілкування  обмежується  двома  друзями,  дівчатами,  з  якими  живу  в  кімнаті,  і  віртуальним  спілкуванням.  Все.  в  реальному  житті  я  одночасно  із  відкритістю  замкнена  в  собі..  хочу  багато  спілкування,  але  щось  мені  заважає...  
Я  не  можу  визначити  для  себе  цілі..  чого  хочу  від  життя..  чого  хочу  в  першу  чергу  від  себе..  з  однієї  сторони  мені  здається,  що  потрібно  в  собі  змінити  саме  це,  а  з  іншої  я  думаю  зовсім  протилежне..  я  загубилась..  в  душі  пустота..  вона  розриває  все  частіше  мене  на  дрібні  шматочки..  може,  я  просто  занадто  добра..  може,  забагато  думаю..  але  останні  декілька  днів  заганяю  себе  ща  далі  в  кут..  в  чому  сенс?  як  далі?  навіщо?  стільки  питань..  і  здається,  що  від  відсутності  відповідей  я  здурію..  поки  писала  це,  хоча  б  перестала  плакати...  я  думаю,  що  я  не  одна  переживаю  такий  етап  в  житті...  мені  страшно,  аби  все  моє  життя  не  було  таким...  тому  я  мушу  щось  з  цим  зробити,  але  знову  постає  питання  -  як?  Тут  багато  мудрих  людей,  людей,  схожих  на  мене  романтичністю  та  щирістю...  у  вас  більше  досвіду  та  ясніший  розум,  на  відміну  від  мого,  який  не  може  нормально  функціонувати  від  цих  деперсивних  думок..  Допоможіть  мені..
я  точно  вирішила,  що  потрібно  сходити  до  професіонала,  хорошого  психолога..  і  мабуть,  це  краще,  ніж  я  просто  почитаю  чиїсь  коментарі,  осуд  чи  поради..  але  чи  допоможе  це?  якщо  ні,  то  сама  я  вже  не  впораюсь..  
Дякую  за  розуміння..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523920
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2014
автор: Тво9_Фанатка