Знов світло вимикає ніч. Картинно
крокує кішкою у чорний оксамит.
Смолу гарячу все ллє невпинно.
Мені болить...
Складає в душу сумнівні рими-
сумних мелодій надміру в них.
Поцілять влучно напевне зими
мені в піддих!
І засніжить крізь важкі гардини,
де згасло світло в моїм вікні.
Згадаю раптом твої жоржини...
Вони в мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523963
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2014
автор: Meggi