Від чого сумно так мені?
Мабуть, тому , що Україна
Купаючись в чужім багні,
В своїм уже загрузла по коліна.
Бо владна проститутка процвіта
І викликів на день десятки має .
Хоч страшно, та країна вже не та
І це народний спротив піднімає.
Запроданці, чужі , хоча й сини.
Ви свою матір продали Росії.
Вона собі Донбас скоро завіє,
І Крим для нас, то вже лише хороші сни.
А як же наші доблесні закони?
«Про особливий статус донбасят?»
Ще й покарання за якісь там перепони,
Й нічого те, що хлопців там «гасять»?!
Вони лише люструють там, а кого ?
Усі як й були на своїх місцях!
Набридло вже. Не треба нам такого,
Бо так полегко вже і змінять стяг!
А як Майдан? А як же честь і гідність?
Чи ви уже забули де були?
Запроданці, ви обіцяли рівність ,
Натомість, в рабство нас вже майже продали!
Та ми народ! Ми стоїмо до скону!
В нас ще живий патріотичний дух,
Ми ще ударимо кайданом по закону,
А ви втікайте – українці йдуть!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524106
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2014
автор: М.Я.