Вчора ти поїхав на війну.
Я не знала, як тебе спинити.
Крик душі: не залишай одну!
Тільки ти не міг не залишити.
Вечорами… я біля вікна,
Проводжаю поглядом обличчя.
В жодному із них – тебе нема.
Вірити – чекати - це вже звичка.
…
Я тримаю у руках листа.
Сльози на очах застигли болем.
Вірити – чекати - маячня.
Часом не змінити навіть долю.
В правду я не вірю. І тону
В буднях сірих. Безнадія досі.
Вчора ти поїхав на війну.
Замість тебе повернулась осінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524195
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2014
автор: Тіна Травнева