Життя – урок, а ти був вчитель,
Який пояснював, що є таке любов.
Я дякую тобі, що ти був щирий,
І цим повів мене ти до нових висот!
Вже не наївна, і давно не плачу,
Я йду вперед, ще оглядаючись туди…
Де показав мені найпершу зраду,
Де доторкнувся кривдою до кінчика душі.
В моїх очах немає смутку й болю
Й в середині нічого не «шкребе»,
Я дякую тобі за урок «волю»,
Яким навчив мене все чим я є…
Ти дав життя, якого я хотіла,
Ти показав дороги і стежки,
Якими я ніколи вже не піду,
Бо не така наївна як тоді.
Я дякую, за все, що ти навчив,
Знання і досвід я тепер вже маю,
Здала екзамен в школі почуттів,
Доріг назад мені уже немає.
І дивлячись в майбутнє, я іду
Красиво, гордо, норовливо…
Тепер уроки я й сама даю,
Та моя школа називається «Щаслива»!
20.05.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524269
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2014
автор: Олівія Тиркус