...Коли збунтувався від голоду шлунок
і смерть вже готується дати цілунок
останній в уста помарнілі твої,
послухай поради про їжу мої.
Найшвидше спасе від голодного скону
творіння з яєць і смачного бекону.
Щоб страву ту дивную приготувати,
спочатку яєчок штук п’ять треба взяти
та скибок товстеньких з десяток відкраять
від айсберга – блідо-рожевого краю
шматка здоровенного свіжого сала.
А різать повільно, щоб слина стікала,
щоб в шлунку фонтанами соки бурлили!
Коли підготовчі ви дії зробили,
вкладіть на пательню прогріту бекон,
нехай він шкварчить. Ви в цей час на балкон
підіть погуляти на кілька хвилин.
Повернетесь – о! – наче зграйка рибин,
у сальному морі купаються шкварки!
Настав тепер час бити в купіль ту жарку
яєчка свіженькі. Прозорі білочки,
у спеці страшній захищаючи очка
яскраво-вогнистих медалей жовтків,
біліші стають від альпійських снігів.
Тепер посолімо принадну ту страву
та дрібочку спецій докиньмо в приправу.
Тримайтеся, друже! Вже скоро кінець!
Ви – просто герой, кулінар-молодець!
Але, щоб довести до звершення справу,
в яєчню часник покришіть, і по праву
назвете божественним, з голоду, дух,
що вас оповиє...
Ні ніг, і ні вух у шаленім чеканні,
коли вже здійсниться ПОЇСТИ бажання,
ви не відчуваєте... Трусяться руки,
бо їжа готова, й останнії муки
сприйма організм, доки стигне вона.
Усе, охолола!!! Й п’янкіший вина
шматочок яєчні розтанув у роті,
мов юна Венера сховалась у гроті...
2010-2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524334
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 19.09.2014
автор: Александр Зубрий