Як повіє буйний вітер над твоєю головою,
Осідлай же коня вороного, в дорогу час,
Тільки курява здійметься битим шляхом за тобою,
Озирнися в останній раз,
Як повіє буйний вітер над твоєю головою,
Буде поруч з тобою твій друг,
За порогами, козаче, ти не будеш сиротою,
Прийме Батько Великий Луг.
Батько Великий Луг!
І нічого в цьому світі не шкодуй собі, козаче,
Бо життя молоде коротке, як літня ніч,
Як поляжеш в чистім полі, то ніхто і не заплаче,
Бо не плаче за синами Січ,
Як закряче чорний ворон над твоєю головою,
Вкриє очі китайкою друг,
І холодною землею, і зеленою травою
Вкриє Батько Великий Луг.
Батько Великий Луг!
Бо така козацька доля – воювати до загину,
Кожен сам обирає в житті єдиний свій шлях,
Ти – не той, хто все прощає, і не той, хто горбить спину,
Ти – у полі вільний козак!
Як повіє буйний вітер над твоєю головою,
Вже не вирветься ворог із рук,
Ти нікого не боїшся, бо у тебе за спиною –
Мати Січ і Великий Луг.
Батько Великий Луг!
26.06.1991
Пісня "БАТЬКО ВЕЛИКИЙ ЛУГ"
https://www.youtube.com/watch?v=2xI3y0Rovro&list=UUrJiPPKveylvpNRSWgVnoiw
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524398
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2014
автор: Олександр Шевченко