Щось не так... Чи заснув, у знемозі, натомлений Крон*,
ДосхочУ наблукавшись степами, земними отавами...
Поосіннішав світ на якийсь невловимий півтон,
Але ми й не помітили того за власними справами...
Заповзли, мов рапани, без посмішок, в сірий хітин
І думки повкладалися поруч смішними куделями...
Осінь мовчки наносить розбавлений ультрамарин,
А почнуться дощі - то замінить усе акварелями...
Так було споконвіку... Не виняток вересень цей...
Починає природа прадавні чарівні містерії...
І шукаю в розумних книжках я потрібне слівце
На означення точне осінньої тої феєрії.
Крон* - бог часу у давніх греків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524466
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2014
автор: Віктор Банар