Від думок душа, наче посивіла…

Думи  вечорові,
Думи  –  і  ні  слова,
Думи  від  кохання,
Думи  від  любові
До  Вкраїни-неньки,
До  святої  мови...
Не  дають  заснути
Думи  вечорові.

Олекса  Удайко

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505602

------------------------------------------------------------
Від  думок  душа,  наче  посивіла.
Відпущу  думки  -  птиці  білокрилі..
Хай  летять  з  пташками  у  далекий  вирій.
Я    вам  дуже    вдячна,  бо  були  так  щирі.
Берегтиму  зараз  те,  що  в  мене  є,
Бо  одну  лиш  долю  Бог  усім  дає.
Нащо  щось  хотіти,  крім  того,  що  дав?
То  чому  ж  все  ж    думаєш:  більше  обіцяв.
І  тоді  пливеш  ти  в  вирії  думок.
І  тебе  закручує  у  надій  клубок.
Знаєш,  що  фантастика,  знаєш,  що  пусте.
Та  таємно  віриш,  що  думки  -  святе.
Думи  вечорові,  ночі,  що  без  сну...
Як  же  жить  без  вас?  Мабуть,  не  пущу...








адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524689
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.09.2014
автор: Н-А-Д-І-Я