Осінь – чаклунка чарує простори,
Шепче із вітром слова замовлянь.
Позолотіли ліси,луки й гори,
Магія всюди,куди не поглянь.
І до зими все готує гостинці
З нею зустрітись не хочеться їй.
Всюди запалює нові світлиці,
Марить у снах хризантемових мрій.
Бабця – зима вже стомилась чекати,
Поки закінчаться чари її.
Змушує підкупом вітер дмухати,
Щоб не зосталося більше надій.
Серце у осені дивно – гаряче ,
Втоми немає, йому не до сну,
Все по дібровах гуляє і скаче,
Ніби не бачить свою сивину.
20.09.14р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524720
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.09.2014
автор: леся квіт