Як прадіди поклали перший камінь ,
Благословила Богородиця їх труд.
Десятиліть оновлений руками,
Людей дбайливих,Храм вознісся тут.
Важкі часи далися пережити,
І руйнування,і зневагу теж.
Не раз духовність нищили «совіти»,
Жорстокості у них не було меж.
Але завжди над Храмом Божа Мати
Витала в порятунку й молитвах,
Молилась,щоб в байдужості не спати,
І сьогодення має цінний скарб.
У стіни ці святі за порятунком
Приходить кожен,хто шукає шлях
Спасіння для душі,бо за лаштунком
Земне і тлінне ,і сумне життя.
В обійми Богородиці прийдімо,
Відчуєм радість світлу із небес,
Бо Матір Божа тут перебуває,
Її присутність надихає нас.
Лікуймо душі від важких недугів ,
У Храмі Богородиці святім ,
Щоб не одне величне ще століття
Духовний скарб служив для поколінь.
10.01.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524748
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2014
автор: леся квіт