Нехай моя любов залишиться у мене,
На кожен хай удар я змовчу сто разів.
І листячко нехай відновиться зелене,
Нехай більш не боїться шалених морозІв.
Чекай чи не чекай, я дякую, що була.
Взаємною любов'ю дано не нам зрости.
Мовчу обіч, терплю і знов зігнулась скула,
Але я чоловік, тож мушу це знести.
Терпець мій не від злості, його натхнення - вірність,
Що я обрав давненько, те буду берегти,
Колись ти усвідомиш мою преювелірність,
Що мій неоціненний і справжній берег - ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524805
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2014
автор: Андрій Конопко