***

Настільки  довго,  як  ти  мене  кохаєш,
Я  буду  поряд  і  ти  це  добре  знаєш.
Моя  любов  безмежною  стає,
Самотність  в  бік  вже  відступає.
Даруєш  ти  хвилини  незабутні,
Проганяєш  мої  сірі  будні.
І  погляд  твій  –  це  насолода,
А  образ  твій,  як  нагорода.
Твій  стан  стрункий  переді  мною  –  
Від  світу  криєш  ти  собою.
Уста  твої  солодші  меду,
Та  інших  вже  зовсім  не  треба.
В  такий  прекрасний,  теплий  день
Не  відвести  було  очей.
Гадали  іншу  покохав,
Та  правди  ще  ніхто  не  знав.
До  нас  ти  просто  приїжав,
Ще  зовсім  виду  не  давав.
Та  якось  ввечері  гуляли,
Компанія  була,  усі  сміялись.
Так  трепетно  ти  цілував,
Але  нічого  не  казав.
Моменту  я  того  чекала,
А  іноді  і  натякала.
І  раптом  чую  ці  слова,
У  мене  відібралась  мова…
Тепер  ми  разом  –  це  чудово,
Коли  ти  поряд  –  все  казково.
Та  лиш  ти  їдеш  –  в  мене  сум,
По  тілі  наче  якийсь  струм.
Так  сильно  зустрічей  чекаю
Й  кохання  наше  я  плекаю.
І  вірність  я  свою  тримаю,
Тебе  одного  я  кохаю!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524822
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2014
автор: Yuliia Opanasiuk-Borovska