Вдягнувшись в дощ
міцніше загортайся у бузковий тролейбус
щоб не змерзнути
Босоніж простуючи по минулорічних спогадах
озираєшся
скільки ж тут сходинок?
коли вони нарешті закінчаться?
Який сенс
коли ти всерівно загрузнеш в чужій долі?
Чомусь так холодно
Тонеш в листі
Коли ж нарешті вони закінчаться
ці сходи
люди
світ
я
коли
Немає куди вертатися
Так шумно
цей звук
чому не можна ввімкнути тишу
і тролейбус не допомагає
так втомилась жити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525065
Рубрика: Верлібр
дата надходження 22.09.2014
автор: Загублена в собі