Ми йдемо вперед, за нами шлях
Вдалині там, бачиш? Горить світло
Пливемо на різних кораблях
В океани разом із попутним вітром
Ми йдемо, ми були разом всі
До останнього, хоча й не так, як уявляли
Утопивши руки в ранішній росі
Ми стрибали вгору, з радості кричали
Пам‘ятаєш, якось, теплим днем
Йшли за руку і пісень співали?
А під хмарами зірок й дощем
Ми сиділи поруч й сумували
Було, ввечері, коли вже час прийшов
Повертатись по домівках, знов за руку
Ми з тобою, поки місяць не зайшов
На качелях гойдали свою розпуку
А згадай, було одного разу
Ми чимдуж втікали по сходинах з даху
І втікши від небезпеки ми одразу
Мов герої, забували відчуття тривожне страху
Були сльози, щирий сміх, пригоди
Ми злітали й одночасно падали, безсилі
І якими би не були перешкоди
Йшли вперед, долаючи шторми і штилі
Що ж, заходить сонце, день останній
Не спіши лягати спати, постривай!
Давай зараз крикнемо з всіх сил востаннє:
Літо, дякую за щастя, прощавай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525135
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2014
автор: Tina Volnikova