Тільки б не схибити

Осінь    сльозами    зійшла,
Холодом    вдарила    в    двері.
Забіснувалась    зима,        
Ліплячи  сніжні  химери.

І    задубіла    земля,
Вітер    заскиглив    тужливо.
Що  мені  в  дім  принесла
Ти,  самовпевнена  зимо?

Холод    і    сум    на    душі,
Трохи    самітності    в    домі,                        
Вісті  болючі  в  листі,
Передчуття  невідомі…

День    тихим    зайчиком    збіг,
Сутінки    вікна    заслали.                    
Сиплеться,    сиплеться    сніг,
Думи    мої    заблукали.

Тільки    б    не    схибити…    Ні,
Ранок  стоїть  на  порозі.
Думи    болючі    мої
Згубляться    в    сніжній    пороші.        



       


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525147
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.09.2014
автор: Г. Король