Останній зелений лист,
Останнєє літнєє слово…
Асфальт від вологи скис..
Остання наша розмова.
Останняя згадка те́пла,
А завтра – інше життя.
А завтра – новії петлі.
А завтра – до забуття.
І дощ знову й знову грає,
Та є в ньому ноти сумні…
І знову душа заридає,
Але не забути мені
Тебе, наше літо і ве́сну,
І наші світанки ясні́,
І нашу любов небесну,
Цього не забути мені…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525198
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2014
автор: Ольга Но-Марен