Мій вересень. Мій відголо́сок літа.
Я врешті-решт кажу тобі «прощай».
Я вся цілком була в тобі прожита,
Й наповнена тобою через край.
Бездонний мій. Захмарилося небо.
Насупив брови – кучугурки хмар.
Не знаю, як писатиму без тебе
Із віршів безкінечний мемуар.
Не знаю ще. Мій неймовірно теплий.
Жовтогарячим листям на душі
Твої слова так боязко завмерли.
Тепер лежать там каменем на дні.
Навічно там. Та я їх не боюся.
Мій лагідний. Це доля в нас така,
Безжалісно холодна. Я молюся,
Щоби вона повз мене не пройшла.
Щоб лише те, що виділено Богом,
Було для мене долею дано́.
Побудь моїм осіннім епілогом.
Назавжди мій. Що б далі не було́.
23.09.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525334
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2014
автор: Альбіна Кузів