Як багато віршів про війну
Про насилля, , про бої криваві…
Ще недавно, якийсь рік тому,
Ми про це із Вами не писали…
І не чули рокотів гармат,
І вертушки в небі не літали
Проводжали в військо не солдат,
В Армію синів випроводжали.
Ніби на навчання йшли вони,
І служили в рідній Україні,
До якої ж прірви довели
Нас політикани біло – сині?
Розікрали золотий запас! -
Десь в того клубочка є початок.
Всіх осудить і розсудить час, –
Лиш загиблих не верне до хати.
Винні і Росія, й МВФ,
Ще Євросоюз, американці…
Довгий і нікчемний список – шлейф,
Ну, а де ж свої нардообранці?
Де були вони, коли Гарант
Замовляв із золота буханці,
Вів себе як озвірілий кат
Взявши Україну рідну в бранці?
Дарували образи й книжки,
Кланяючись, задки прямували?
Думали, що і вони «божки»,
Раз за ноги Бога упіймали?
Всьому є початок і кінець,
І в народу той терпець урветься:
Правди хоч тоненький пагінець,
Та до сонця все-таки проб»ється.
Хай уроком буде нам розбрат,
Що веде до втрати територій.
Хай остерігається Гарант
Гніву і обману траєкторій.
16.09.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525464
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.09.2014
автор: Neteka