Осінь золотая І вмить я п’янію
Барвами сіяє І в небо злітаю
Вже й морозець перший Мов стрілась богиня
Душу холодить!.. Моя чарівна
А душа кохає Уся мені люба
І пісні складає Уся мені мила
А серденько любить Уся найдорожча
Мліє і болить!!! Бо в світі – одна!..
Ой,серденько моє Дівчину кохаю
Що маю робити… Дівчину стрічаю
Ой,як важко милу І прагну кохати
Щомиті чекать!.. Дівчину щомить!..
Так її любити Любити – кохати -
Так її кохати Усю цілувати…
Легко – зустрічати – Щомиті в коханні
Важко – проводжать!.. З коханою жить!!!
Як зустріну любу Осінь золотая
Як зустріну милу Барвами сіяє!
Як ніжно погляну Вже й морозець перший
На її красу!.. Душу холодить!..
На личко чарівне А душа кохає
На очі дівочі І пісні складає!..
На усмішку милу А серденько любить
На чорну косу!!! Мліє і болить!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2014
автор: тивсердцієдина