Наша планета йде завжди по колу,
Історія - спіраллю:ти не бачиш?
Система є,і все по ній навколо,
А ми дрібні,і ми у ній,тим паче
На помилках не вчаться,це не модно.
І всеодно,що цим ти можеш вбити,
За певну ціну все безперешкодно,
Але колись прийдеться заплатити!
Наше життя іде завжди по колу,
Когось втрачаємо,а хтось приходить,
Для когось помилки це справжня школа,
А хтось моралі в них і не знаходить.
Йдемо по нитці досі ми наосліп,
Як барабанний дріб,тримає нас в напрузі,
Так, ми все знаємо й уже дорослі,
Але якщо все зникне завтра,друзі?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525581
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.09.2014
автор: Bellatrix