[i]« Повторення – мати навчання»[/i]
http://www.poetryclub.com.ua/usrpoemsadm.php?id=514525
ІІ
Знову двері відкриває школа.
Люди все ще п’яні без вина.
Всі танцюють, бо уже навколо
закружляла вихором війна.
Поки там люстрація чи буча,
треба до парламенту пройти.
Перемога буде неминуча.
Грайте марші, Господи, прости.
Досі не цурається народу
наша Батьківщина ні на мить.
Юля буде доти за свободу
доки Надя в небо полетить.
У Олега лопає кар’єра.
Він і не фашист, і не Кличко.
І у ролі іншого прем’єра
поки-що лідирує Ляшко.
Фронтовик по імені Арсеній
імітує рух туди й назад,
наче ця прем’єра не на сцені,
де усе буксує влада Рад.
Все линяє, та не дуже швидко.
Треба поміняти весь народ.
Комсомольців поведе Тігіпко –
крок вперед і поворот.
Петя взутий і не майданутий,
із народу дурника не клей.
Ти не перший витязь на розпутті,
у якого шанси не о’кей.
Олігархи, вірні «кацапєту»,
дайте Україні на п’ятак.
Ще остання пісенька «нє спєта» –
ані полонез*, ні краков’як.
Волонтери, розширяйте коло,
бо нема надії на базік.
Хто сьогодні не піде у школу,
залишається на другий рік.
* – [i]мається на увазі полонез Огінського «Прощання з Батьківщиною»[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525598
Рубрика: Сатира
дата надходження 24.09.2014
автор: I.Teрен