в терновому конверті
листи несуться додому.
усе шкереберть
і,
нарешті,
свій не позаздрить чужому.
кроки годинника важчають,
слово тепер
вже не зброя.
і не прохатиму краще щоб,
тільки б забути хто я.
наголос краплею гострою
в голос
і мертві м'язи.
стану назавше гостею,
щоб не здаватись в'язнем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525607
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2014
автор: Biryuza