Синів гірко оплакує зажурений Дніпро …
На схилах його горя такого не було,
Закрили щільно хмари усю ясну блакить
І небо плаче з нами у цю трагічну мить .
У серці біль пекучий від лиха і від сліз,
І ненависть до ворога , що цю війну приніс,
І розсіває лихо на землях українських,
Витоптує їх чоботом нахабним і чужинським.
За смерть дітей і сльози прийде йому розплата,
Прокрався він обманом у нашу гречну хату…
Його пихата «велич» із нього враз зійде,
Тюрма усіх народів з ганьбою упаде.
Коли увесь обман розсиплеться на друзки –
Прозріє і задурений народ - «великий руський».
Дихнути зможуть вільно принижені народи
І небо завесніє на, нині чорнім, Сході.
24.09 2014р. Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525609
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2014
автор: Надія Таршин