Моя світла матусю, рідненька,
Ти пробач, що я не завітав,
Ні обняв на прощання легенько,
Руки втомлені не цілував.
Очі твої, - в них біль і страждання,
Не забути ніколи мені,
Нехай в них оживуть сподівання
На щасливі і райдужні дні.
Нехай в душах сам Бог оживає,
І дарує вже спокій тобі.
Тобі важче за всіх, Боже знає,
Він це все пережив на собі.
Ллється пісня твоя калинова
Про дитинство твоє нелегке ,
Я так скучив матусю за словом,
Добрим словом, мудрішим за все.
Вір у мене і я повернуся,
Обніму, і тихенько пробач
Я скажу, мила наша матуся,
Тільки прошу, не треба , не плач.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525655
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2014
автор: CONSTANTINOPOLIS