Коли захочеш від кохання бути вільна
То ангелів не клич з висот небес.
Спинившись лиш на мить - сповільна
Ти дотягнись і до земних чудес.
Ось щедро промінь сонця землю зігріває,
А ружа квітне - пахощам нема кінця,
У висі пташка радісно співає,
І дуб у небо пнеться з корінця.
Умийся чистою ранковою росою,
Вдихни повітря й широту ланів,
І помилуйся тихою рікою,
Й не хмур свої таких чарівних брів.
Забудь любов - від неї ти уже осліпла!
І хоч з минулого немає вороття,
Не в темряву пірнай - іди до світла,
Бо світ чарівний як усе життя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525664
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: AKM