Cкажи, що осінню Тобі
від літа залишилося на згадку?
Коли до краплі дощ добіг -
торкнутися б вустами ще… спочатку.
На жовто-кукурудзяний папір
лягає перше листя поржавіле.
Порозбігалися зірки до нір
і паморозь на квітах посивіла.
Каштани вистеляються у брук,
чуттєвістю осика тонко вбрана.
Яке крихке осердя має звук…
Тремтить немов натягнута мембрана.
Втрачається симетрія доби
і небо не схиляється студене.
Вже до останку квапний дощ добіг,
одначе, Ти не квапишся до мене…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525722
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: Окрилена