я бачу магістраль,
я чую запах шин,
я відчуваю біль
від безнадії
і провин.
І смуги дві
сплелися, як одна
моя душа в огні,
І склянка випита
до дна.
Я бачу магсітраль,
я чую запах шин
і вже не бачу
де обман
від самоти годин.
Проїхала швидка
за нею вир машин,
в огні душа рябка
вона одна,
одна.
Вже сутеніє
вечір,
ріка ярких машин
моя душа - диспечер
оцих міських картин.
Все спутанне
зєдналось,
всі запахи від шин,
усе кудись втікало
у часо-просторовий плин.
Закінчиться дорога
уже нема машин,
моя душа -
це насторога,
моя душа - це тлин....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525780
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: Ваня Лазар