Замерзлий погляд в синє небо,
Де ми покинули думки.
А розкажіть мені хто-небудь,
Чом серце сковане в замки?
І де тепер ці тепло-темні ночі,
Коли на дворі чути стукіт снів.
Ти, неохоче опускаєш очі,
Ховаючи свій гнів серед вогнів.
Ці зорі мов показують дорогу
До щастя? Можливо до буття?
Немає сил,переступить порогу,
Не викидаючи з душі сміття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525802
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: Пилип Сліпий